Російська пропаганда посилюється. Чи здатен Кремль розсварити Україну та Польщу?

(Рубрика «Точка зору»)

У Польщі зростає російська пропагандистська активність. На цю загрозу звернув увагу уповноважений уряду з безпеки інфопростору, міністр канцелярії прем’єр-міністра РП Станіслав Жарин.

Кремлівська пропаганда адаптується до погіршення становища російської армії на фронті, дедалі більше звинувачуючи західні держави, зокрема Польщу, в участі у військових діях на боці України. Начебто, саме тому російська армія має «певні тимчасові проблеми», бо де-факто воює з цілим НАТО.

За оцінкою польського урядовця, росіяни досить швидко і еластично підходять до того, які змісти запроваджувати, а які припиняти поширювати через медіа, соціальні мережі та інші інформаційні канали.

Але головними цілями російської пропаганди надалі є:

• створити неприязнь і ворожнечу між Польщею та Україною як на суспільному, так і на державному рівнях;
• внести суперечки щодо неоднозначності того, хто у цій війні є винуватцем, а хто жертвою;
• залякати поляків тим, що може статися внаслідок участі у допомозі Україні.

Використання польських політиків як інструменту

У інформаційній війні проти Заходу РФ охоче використовує польських політиків, заяви яких можуть слугувати доказами на підтримку тез Кремля.

Зокрема, наприкінці вересня у Варшаві відбулася організована партією «Конфедерація» акція «проти українізації Польщі», у якій взяв участь депутат Сейму Ґжеґож Браун.

Уривок його виступу зі словами «Зупиніть деполонізацію Польщі, Польща має бути польською!» охоче транслювало російське телебачення, наголошуючи, що в польському суспільстві посилюються антиукраїнські настрої і є політична сила, яка протидіє політиці нинішнього уряду.

Зокрема російська пропагандистка Скабєєва у своїй програмі «60 хвилин» прокоментувала виступ так: «Громадяни, які не згодні з діями влади, вважають, що заходи підтримки України б’ють по їхній кишені. Вони вимагають від влади припинити прикривати свої злочини допомогою Україні».

За спостереженнями польських експертів, лінія щодо «триваючої «українізації та бандеризації» Польщі була активована РФ саме на основі діяльності Ґжеґожа Брауна, який 14 липня 2022 представив у Сеймі Республіки Польща ініціативу «Стоп українізації Польщі». Ця подія була використана для артикуляції низки суто проросійських та антиукраїнських дезінформаційних тез, зокрема тих, що відносяться до давніх шкідливих стереотипів.

Наразі це питання також використовують російськомовні джерела для створення образу масового спротиву поляків присутності українців у Польщі та підтримці Варшавою Києва.

Шкідливі наративи для поляків

Легковажити цим не варто. За попередніми оцінками, в результаті масової міграції наших співвітчизників, частина яких вимушена залишитися в Польщі на довгий час, від 5 до 10% населення країни можуть складати українці.

Незважаючи на те, що за результатами вересневого опитування, переважна більшість поляків ставляться до цього «однозначно добре» – 14% та «скоріше добре» – 51%, понад чверть респондентів негативно сприймають таку перспективу (18% – скоріше погано», 9% – «однозначно погано»).

Інше дослідження також показало, що хоча 79% все ще підтримують прийняття Польщею українських біженців, однак має місце незначне зниження у порівнянні з попереднім місяцем (тоді таких було 81%) і це є найнижчим результатом з початку війни.

Проти прийому біженців, як і раніше, виступає 15%.

30% опитаних (на 3% більше, ніж у попередньому місяці) вважають занадто великою допомогу, яку Польща надає українським біженцям.

На цих настроях і грає російська пропаганда, поширюючи наративи, за якими «Польща акцептує культ Бандери», «українці в Польщі отримують неправомірні вигоди», «наплив українців до польських міст спричинив стрибок цін на оренду квартир», «антиросійські санкції зачіпають простих громадян Польщі», «вступ України до ЄС буде вкрай невигідним для Польщі», а «українські біженці на Заході витіснять поляків з місцевих ринків праці».

Крім того, Кремль продовжує кампанію з дегуманізації українців. Російські Telegram-канали, які працюють польською мовою, одночасно і масово продукують контент, який висвітлює українців як людей, які «жирують на поляках», не хочуть працювати і завдають лише шкоди, порушуючи місцеві звичаї та порядок, і влаштовуючи бійки.

Впроваджується також меседж, що влада дбає і ставиться до українців набагато краще, ніж до польських громадян.

Водночас негативні соціальні емоції спрямовуються на політичні сили і громадські організації, які підтримують Україну та українців в Польщі. Підкреслюється нібито мала жертовність українського народу в боротьбі з Росією, який ухиляється від витрат на війну, що лягає виключно на плечі поляків.

Для залякування польського суспільства використовуються польські групи, які польською мовою поширюють збіжні з російською дезінформацією тези, пропагують демонструють антинатівські та антиамериканські змісти.

Метою є переконати поляків, що наслідком допомоги, яка надається Україні, буде напад Росії та знищення на Польщі, знизити готовність польського суспільства до опору у разі російської збройної агресії та посіяти недовіру до західних союзників. Цьому мав слугувати й закинутий у польські дискусії меседж відомого російського політолога Караганова, який заявив, що у відповідь на обмежене застосування Росією ядерної зброї США можуть відповісти лише в разі, якщо «заради Познані готові пожертвувати Бостоном».

Що адресується українцям

З іншого боку, головним посилом кампанії російських спецслужб, розрахованим на наших співвітчизників, є «поляки використовують і експлуатують українців», а тим часом сама Польща «тихо анексує Україну».

Нещодавно кремлівські канали поширювали новину, що в Україні нібито знайдено надруковані національною виборчою комісією Польщі бюлетені з гербом з печаткою польського військового контингенту для голосування щодо входження Львівщини до складу РП.

У такий спосіб робиться спроба представити Польщу як агресивну та небезпечну країну, яка ніколи не полишала свого бажання повернути Львів та інші втрачені після Другої світової війни землі.

Нав’язуванню цього наративу служать і заяви такого польського політика як Конрад Ренкас, політолога та колишнього депутата сеймика Люблінського воєводства. Автор багатьох антиукраїнських матеріалів, типовий представник насичених російською агентурою «кресових» кіл, який накручує ненависть до України, він виступає за впровадження антинатівського та проросійського підходу у зовнішній політиці Польщі.

Свого часу Ренкас був заступником партії голови партії «Зміна» Матеуша Піскорського, який у 2014 році в якості «незалежного спостерігача» від міжнародної спільноти забезпечував легітимізацію так званого «референдуму» в Криму, а у 2016 році був затриманий Агенцією внутрішньої безпеки РП за звинуваченням у співробітництві з російською розвідкою.

З самого початку російської «спеціальної військової операції» Ренкас висував фальшиві тези про плани Польщі захопити західні землі України, ставлячи під сумнів мету допомоги Україні. Нині він заявляє, що поляки масово вимагають від українців компенсації за втрати під час Другої світової війни. За словами Ренкаса, понад 1500 позовів про реституцію майна із Західної України чи відшкодування за нерухомість мали бути подані в українські суди вимушено переміщеними з України поляками.

Потрібна солідарність перед спільними загрозами

Треба очікувати, що ворожа пропагандистська активність дедалі посилюватиметься, особливо із наближенням зимових холодів.

Польські експерти застерігають від негативних наслідків енергетичної кризи, яка поступово переростає в економічну. Багатьом підприємствам і харчовим виробництвам може забракнути електроенергії, а ціни на енергоносії виявитися занадто високими, вплинувши на поведінку фермерів та майбутній врожай. Для приватних домогосподарств вже бракує вугілля. До того ж, у Польщі також зростає інфляція, очікується чергове підвищення процентних ставок.

Якщо урядові антикризові заходи виявляться недостатньо ефективними (а негативні наслідки у економічно-соціальній сфері відчутні вже зараз), ця зима може помітно ослабити підтримку курсу нинішньої влади.

До чергових парламентських виборів в РП восени 2023 року ще далеко, але опублікований 30 вересня агенцією Social Changes рейтинг політичних сил говорить про зростання популярності вже згаданої «Конфедерації» (її представники є давніми прихильниками політики Путіна та виступають за демонтаж ЄС) з 6,8% набраних на виборах до Сейму в 2019 році до нинішніх 9%, що може помітно збільшити кількість депутатських мандатів (згадаймо, що саме 9% поляків однозначно негативно ставляться до перебування українських біженців в Польщі).

Та й те, що на минулих парламентських виборів «Конфедерацію» підтримали близько 20% усіх молодих виборців у віці до 30 років, є тривожним маркером.

Звісно, на сьогодні важко уявити участь «друзів Путіна» у правлячій парламентській більшості, однак навіть часткове послаблення Польщею рівня теперішньої підтримки України з наданням допомоги дипломатією, озброєнням, логістикою, може стати складним викликом для нашої держави.

У зв’язку з цим, дуже важливими є прояви солідарності з боку України, яка вже з грудня цього року планує надати допомогу постачанням електроенергії, реконструюючи лінію електропередачі від Хмельницької АЕС до польської підстанції Жешув додатковою потужністю до 1000 МВт. Незважаючи на рішення про заборону експорту українського вугілля, уряд України на прохання польської сторони ухвалив також постанову про відкриття квоти на експорт вугілля до Польщі в обсязі 100 тисяч тонн, яке зараз критично необхідне нашим польським партнерам.

Розуміння інструментів російського деструктивного впливу на українсько-польські відносини, стійкість до провокацій і взаємна підтримка у протидії агресії Кремля є необхідними для забезпечення спільних стратегічних інтересів обох народів.

Анатолій Курносов – експерт Центру політичних студій «Доктрина»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода