Кіборги: чому цей фільм не для всіх
В 2014 році, одразу після зйомок Хоробрі серця мені, як учаснику подій в Донецькому аеропорту, подзвонив Ахтем Сеітаблаєв і розповів про ідею фільму про кіборгів. Тоді я посміявся, це здавалось неможливим. Але невдовзі зі мною зв’язалась драматург Наталя Ворожбит з проханням відтворити історію про кіборгів для створення фільму, де я став прототипом одного з героїв. Тоді я вже подумав, що ідея хороша. Запропонувавши їй поїхати на фронт, вона наважилась.
2 місяці невпинного збору інформації по всій лінії фронту, знайомство з героями, ночівля в реальних умовах, поїздки до штабів та частин – дали змогу відтворити у фільмі той стан, переживання, відносини між бійцями та ландшафт. Були десятки розмов, фотографій про життя та умови, в яких ми перебували. Хтось з бійців хвалився, хтось жалівся.
Фільм Кіборги розповідає про історію життя команди однієї ротації. Їхні відносини, становлення дружби, боротьба з ворогом та обставинами в яких опинились бійці.
Сценарій фільму Кіборги я читав. Тривали довгі суперечки про діалоги між головними героями кінострічки. Більшість з них дійсно відбувались в реальному житті. Розмова про Гоголя, толерантність та втрату національної свідомості – правда. Епізод з “Буратіно” теж. Ми тоді дійсно прощались, дзвонили своїм рідним, щоб востаннє почути їх. Це історія нашої команди.
Картинка фільму теж вийшла дуже правдоподібною. Добре відпрацьоване відтворення екстер’єру та інтер’єру Донецького аеропорту. Оператор крупними планами зміг відзначити та виокремити головні акценти у діалогах та сутичках з сепаратистами.
Підбір акторів був сюрпризом. Насправді наша команда більша, по фільму героїв менше. Всі образи у кінострічці – збірні. Від кожного брали певні елементи характеру чи одну маленьку історію, і з 2 чи 3 бійців виходив один герой фільму. Кожен впізнає щось своє. Головний герой з позивним “Мажор” – певні якості є від бійців “Север ” та “Вогник”. Епізод, де він шукає автомати, реальний. Це був звичайний хлопець із західної України з позивним “Кобра”.
Тут не варто шукати 100% співпадіння фільму з реальністю чи 100% прототипів. Це художній твір із своїми драматичними ефектами, від нього йде енергія, він чіпляє. Музичне оформлення, картинка, драматургія дає цілісний художній твір, що змушує зрозуміти, націоналізм – це любов до свого та повага до чужого. Тільки так можна побудувати незалежну та самостійну державу.
Я частково був прототипом героя з позивним “Серпень”. Наші правдиві діалоги про “Буратіно”, розмова про Гоголя та прощання з рідними – дають певну силу фільму та драматургічний ефект, що змушує додивитись до кінця. Я тоді дійсно дзвонив до донечки, розмовляв з нею. Дивлячись допрем’єрний показ, вона зрозуміла – це наш діалог. Було страшно, але то була реальність.
Однозначно фільм Кіборги не для кожного. Його скоріше потрібно слухати, а не бачити. Всі діалоги не просто так, вони про пошук ідеології, національної ідеї, сенсу перебування там. Адже ми в 2014 шукали відповіді на ці питання.
Цей фільм потрібно подивитись усім, але не всі його зрозуміють. Він про те, що ти готовий віддати заради того, щоб жити в незалежній та самостійній Україні. Це як у гімні: “Душу й тіло ми положим……”.
Автор: кіборг з позивним “Богема”.
