Чи потрібна Херсону «дерусифікація»?
Чи працює досі у Херсоні російське мовлення та чи починає з’являтися українське? Як херсонці ставилися до російської пропаганди під час окупації? Що означає «дерусифікація регіону» та чи потрібна вона Херсону, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- На Херсонщині відбувається «процес боротьби з наслідками русифікації», заявив 19 листопада, перебуваючи у звільненому Херсоні, міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. На запитання журналістів, як долатимуть вплив російської пропаганди, міністр відповів, що «до Херсону повертають українську пресу, радіо та телебачення». За словами Ткаченка, херсонці не піддалися на пропаганду, а «той, хто хотів займатися колаборацією та займався, вже зник».
- Міністр також прокоментував ситуацію навколо позбавлення тих, хто співпрацював із окупантами, почесних звань, таких, як «заслужений» та «народний» артист або діяч. За словами Ткаченка, зараз процесу позбавлення звання не існує. Втім, у парламенті вже перебуває проєкт закону, який дозволяє позбавляти почесних звань на вимогу тих закладів або організацій, які на них подавали.
- Днями стало відомо, що вийшов друком перший після окупації номер херсонської обласної газети «Новий день», повідомила Національна спілка журналістів України.
- Крім того, у Херсоні запрацював мобільний радіопередавач, який транслює перший канал Українського радіо на хвилі 100,6 FM, повідомляється у телеграм-каналі Держспецзв’язку. У дописі сказано, що фахівці концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення запустили в роботу пересувну радіопередавальну станцію.
- Під час окупації 3 березня у Херсоні російські військові захопили приміщення ТРК «Суспільне мовлення: Херсон». Крім того, після початку окупації на російському супутнику розпочав мовлення херсонський телеканал «ВТВ+».
«Все пограбоване та знищене»
Голова правління «Національної Суспільної телерадіокомпанії» Микола Чернотицький у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що російські окупаційні сили розграбували офіс херсонської філії, втім, зараз вже розпочаті роботи з її відновлення.
«Офіс був розбитий там, розграбований, але при цьому ми розуміємо, що це можна відремонтувати. Цим ми, власне, і займаємося наразі. Збитки нанесені, але не такі фундаментальні, як нашим колегам з концерну РРТ. Там, де була завалена вежа, на якій розташовувалися передавачі, оце є проблемним. Наша команда та менеджер працюють на місці, вони зараз намагаються організувати ремонтні роботи для того, щоб почати працювати з офісом», – зазначив голова правління.
Треба шукати альтернативні висоти для того, щоб розташувати ці передавачі. І колеги з концерну РРТ цим займаються
За його словами, зараз розглядають варіанти розміщення передавача, який поширюватиме сигнал на Херсонщину.
«Для телебачення, для радіо дуже важливо, щоб ефективно мовити, висота підвісу так звана. Тобто де знаходиться передавач, який покриває ту чи іншу територію. І чим вище він знаходиться, тим кращим, відповідно, буде покриття. Один із факторів цього. Власне, тепер треба шукати альтернативні висоти для того, щоб розташувати ці передавачі. І колеги з концерну РРТ цим займаються», – повідомив Чернотицький.
Повернення українського мовлення
Голова Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначила, що у Херсоні зруйнована телевізійна вежа. Разом з цим вона сказала, що російські телеканали та радіостанції уже не поширюють свій сигнал на Херсон, а українське мовлення зараз відновлюється.
«У Херсоні українське мовлення доступне вже в перші дні після звільнення. На правому березі можна зараз знайти марафон «Єдині новини», слухати українське радіо. Така можливість була забезпечена з Миколаївщини. Туди наші польські друзі Emitel SA поставили потужні передавачі та звідти добиває сигнал», – повідомила голова Національної ради.
Завезені пересувні передавачі, один з них вже працює у Херсоні
«Це перші кроки, щоб відновити українське мовлення. Туди завезені ще пересувні передавачі, один з них вже працює у Херсоні. Це такий мікроавтобус з генератором, з супутниковою антеною, з телескопічною антеною для передавання радіосигналу. Тому жителі обласного центру можуть приймати сигнал першого каналу Українського радіо на частоті 106 мегагерців. Ми пробуємо інформувати якнайширше людей, щоб вони налаштовували свої приймачі», – пояснила голова Герасимʼюк.
Крім того, вона повідомила, що у Херсоні скоро має з’явитися радіо «Байрактар».
«Це ліцензіат наш – «Тавр». Вже туди поїхали фахівці, вивчають ситуацію, аналізують, що потрібно для відновлення мовлення, й очікуємо днями буквально це мовлення. Також ми як регулятор звернулися до УДЦР (Український державний центр радіочастот – ред.) розглянути можливість збільшення потужності передавачів і зміни технічних параметрів для відновлення мовлення в Херсоні та області. Тому ми чекаємо, що мовлення буде повертатися якнайшвидше», – зазначила Герасимʼюк.
«Психологічний тиск російської пропаганди»
Журналіст із Херсону Іван Антипенко підтвердив «Новинам Приазовʼя», що у місті починає з’являтися українське мовлення.
«Мені вдалося зловити на радіо на ФМ-хвилях якісь українські канали. Вони ще дуже погано мовлять. Зруйновано телевежу, наскільки я знаю, через Т2 нічого тут не працює, лише супутникове ТБ», – повідомив херсонець.
Телеканал «ВТВ+», який співпрацював із окупантами, припинив своє мовлення, каже журналіст. Втім, створені російськими окупаційними силами телеграм-канали продовжують працювати.
«На лівому березі їхнє мовлення присутнє. Основні їхні телеграм-канали продовжують наповнювати своїми звичними меседжами. Вони не дуже змінилися, крім того, що тепер не кажуть, що там «Росія назавжди» чи щось таке», – розповів Антипенко.
«Ті медіа, які вони намагалися запустити у Херсоні, наприклад, «Таврія.Медіа», продовжують працювати лише в соцмережах, наскільки мені відомо. Поширюють відповідно і ролики, і сюжети невеликі», – повідомив Антипенко.
Журналіст зазначив, що херсонці, з якими він спілкувався, говорили, що російська пропаганда під час окупації чинила на них психологічний тиск.
Коли з усюди лунає один і той же меседж, то це впливає дуже сильно на людей
«Говорили про те, що ті меседжі, які вони (окупаційні ЗМІ – ред.) поширювали пропагандистські, що «Росія тут назавжди», вся ця активність, яка навколо цього будувалася в публічних комунікаціях, мала певний вплив. Суто морально, психологічно, коли під контролем російських військових це відбувається та коли з усюди лунає один і той же меседж, то це впливає дуже сильно на людей. Як вони кажуть, їх періодом накривало. Але вони вірили, сподівалися, підтримували Україну, ЗСУ, волонтерів і людей, які допомагали, щоб визволити Херсон і Херсонську область. Тому цивільні люди відірвалися від меседжів, які поширювала Росія», – сказав журналіст.
«Брутальна русифікація» Херсону
Політолог із Херсону Дементій Білий, який перебував у місті під час окупації, зазначив, що російська пропаганда поширювалася у місті до повномасштабного вторгнення Росії.
Частина політиків нав’язувала, що Херсон – це частина «русского мира»
«Це було ще в 90-х і 00-х. Я пригадую, як у нас просто на моїх очах був створений культ Потьомкіна. Це була така фігура, яку критикувала радянська історіографія, а потім у Херсоні місцева інтелігенція, краєзнавці, історики, політики зробили таку культову фігуру», – каже політолог.
«У нас були пам’ятники і Суворову, і Ушакову, і радянським генералам. Потім у нас залишилися ще вулиці Суворовська, Потьомкінська, адмірала Ушакова, інших діячів російського світу. Все це мало свій вплив на свідомість херсонців. Частина політиків нав’язувала, що Херсон це частина «русского мира», – підкреслив Білий.
За його словами, після окупації почалася «брутальна русифікація» Херсону.
«Коли приходили ці російські пропагандисти у наші шкільні бібліотеки. Вони брали українські книжки, показували та говорили: «Бачите, як тут нацизм розвивається. Бачите, як тут погано ставляться до російської мови». Тобто вони брали звичайні українські книги з історії, наш державний прапор України, говорили, що це «нацистський прапор». Щось інше, наприклад, портрети діячів українського визвольного руху, – це все, це вже кінець світу. Вони робили з цього пропагандистські матеріали», – розповів експерт.
Втім, херсонці чинили своєрідний спротив русифікації, яку намагалися проводити окупанти, зазначив Білий.
«Все місто (після окупації – ред.) було відразу заліплене білбордами – «Херсон це російське місто». Як херсонці ставились до цього заклику? Вони писали поруч «Путін…» і називали його тим, ким він є, вони писали, що «Херсон – це Україна», вони малювали жовто-блакитні кольори. Тобто був такий спротив цій русифікації», – згадав політолог.
Він зауважив, що російські окупаційні сили намагалися нівелювати все українське. А також запевнив, що «Херсону зараз потрібна дерусифікація».
«Є загальна гостра потреба подивитися на наше місто об’єктивним оком і зробити дерусифікацію. Треба прибрати назви цих діячів російського світу, які в нас зберігаються в назвах вулиць. Їх не треба прибрати з історії, їх дії треба знати, треба вивчати, але вивчати з точки зору правильного ставлення до того, що відбувалося в минулому», – зазначив Білий.
«Тобто нічого не треба замальовувати чорним кольором, треба усі імена зберігати, але прибрати з назв вулиць. Прибрати з тієї дошки пошани, яка є в нашій історії міста, треба повернути Херсон дійсно не лише у свідомості людей, коли херсонці сказали, що «Херсон – це Україна», треба повернути на рівні символічного простору нашого міста», – додав політолог.
Він вважає, що пропагандистські ролики окупантів були спрямовані, перш за все, на російську аудиторію.
«Спілкуючись з тими, хто пройшов ці підвали та катівні ФСБ, які були у нас у Херсоні, ось ці страждальці за українську незалежність розповідали, що в головах росіян, які їх допитували, була якась незрозуміла каша, скривлений погляд на світ. Вони висловлювали усі ці російські наративи, які не мали під собою нічого об’єктивного – що було в минулому, що «України не існує», «її вигадав Ленін», – переказує політолог.
«У відео вони шукали підтвердження своїм наративам і показували глядачу, а українські мешканці Херсону лише крутили пальцем у скроні та говорили, що це щось незрозуміле. Це просто якесь безглуздя, російське безглуздя. Але росіяни ставились серйозно до цього безглуздя та намагались зробити так, щоб ми в це повірили», – зазначив Білий.
- Херсон повернувся під контроль України 11 листопада, Міністерство оборони України повідомило, що до міста заходять ЗСУ. Шляхи відступу російських окупантів перебувають під вогневим контролем української армії, повідомили у Міноборони. Того ж дня у центрі міста підняли український прапор.
- 12 листопада у звільненому Херсоні почали працювати законні обласна та міська військові адміністрації, а також Служба безпеки України та Національна поліція.
- Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков 14 листопада заявив, що Херсон – «територія Росії».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнили майже усю окуповану до того частину Харківщини.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини підтвердило (верифікувало) 6 557 випадків загибелі і 10 074 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є даніорганізації від 24 лютого до 13 листопада. В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.